Добрива для плантації

Найважливішими добривами для фундука є K, Mg, Ca та бор. В перші роки після посадки дуже важливим є також і азот .

За умови ,що поле було добре підготованедля посадки фундука і мінеральні добрива були внесені "про запас" (орієнтовна доза  на 1 га середньозабезпечених мінеральними  складовими грунтів складає 100-200 кг К2О і біля 100 кг Р2О5), то в перші 3-4 роки після посадки плантація удобрюється тільки азотом, Який розсівається навколо дерев на площі 1 м2. Орієнтовна доза складає 20-40 гр N/м2.

На більш легких грунтах цю кількість  можна розділити на 2-3 дози.Перша розсівається ,коли молоді пагони мають приріст 10 см., а наступні-кожні 2 тижні.В подальшому ,коли фундук почне плодоносити, орієнтовні дози мінеральних добрив ,що вносяться на всю поверхню плантації ,складають 60-80 кг N/га і 80-120 К2О/га. Калій може вноситись у вигляді калійних солей , а азот в формі сечовини , амміачної селітри і т.д. Фосфорні добрива слід застосовувати , якщо аналіз грунту показує його низький вміст.Калийні і фосорні добрива дозволяється вносити восени та рано на весні ,а азотні - тільки навесні.

Удобрення азотом слід закінчити до половини червня.При дуже сильному рості фундука ,можна  призупинити удобрення грунту азотом і перейти до позакореневого (долистного) удобрення. Дозу Mg слід встановлювати на підставі  аналізів грунту, причому слід звернути увагу на співвідношення  К і Mg (воно повинно бути нижчим 3,5). У Польші немає данних стосовно удобрення бором ,але в штаті Орегон (США),якщо кількість бора  в сухій масі листя  нижче ніж 30 ppm, добривом оприскують листя в період з 15 по 30  травня одноразово  , в дозі 1 кг чистого бору на гектар плантації.Бор необхідний для правильного росту генеративних органів і впливає на краще завязування плодів.

Долистне удобрення

Основними показниками недостатності головних поживних речовин на плантації є хімічний аналіз листя та ґрунту, а також стан листя і пагонів, наприклад, довжина однорічного приросту, передчасне опадання листя, термін закінчення вегетації чи хлору листя. У випадку значного дефіциту якоїсь з поживних речовин, особливо появи ознак цього на листі , можна застосувати додаткове долистне удобрення.

Долистне удобрення азотом з застосуванням мочевини, особливо необхідне в період посухи та після суворої зими, коли є недостатня коренева активність у заборі води та поживних речовин. В першій половині вегетаційного періоду застосовуємо кількаразове обприскування 0,5% розчином мочевини. Коли виконуємо цей захід восени, після збору горіхів, можна застосувати 4% розчин мочевини. В такому випадку достатнім буде одноразове обприскування.

Безводним сульфатом магнію у вигляді 1% розчину (1 кг на 100 л води) або 2% (гідратований) uwodnionym сульфатом магнію обприскують дерева 4-5 разів.

Таким же чином ми можемо забезпечити кущі і іншими мікроелементами, яких їм бракує. Наприклад, при недостатку бору двічі обприскуємо плантацію 0,5 % розчином Бораксу, при недостатності заліза застосовуємо 0,5% розчин сульфату заліза. При дефіциті марганцю і міді застосовуємо Wuxal азотовий в дозі 5-10 л на 1 га.

Перші заходи по долистному удобренню виконуємо при достатньому розвитку листя, повторюючи їх через 10-14 днів.

Мочевину і Borax можна змішувати з протигрибковими засобами. Натомість сульфат магнію, заліза чи марганцю не слід змішувати з засобами охорони рослин, оскільки знижується їх ефективність.

Долистне удобрення трактується як додатковий захід, тому не можна ним заміняти основне догрунтове внесення добрив. Але не слід також і обмежувати долистне удобрення.

Для долистного удобрення також можна використовувати і комбіновані (багатоскладникові) добрива, такі як Florovit, Vitaflor, Mikroflor, Wuxal. Процентний склад добрив, терміну їх застосування, кратність обробки а також інша інформація подається на упаковках добрив.

Долистне удобрення має надзвичайно велике значення на плантаціях, закладених на територіях, де існує можливість вимивання добрив з ґрунту дощами та весняними паводками.

Удобрення молодої плантації

Від першого до п’ятого року по закладанні плантації, внесення добрив поруч з іншими агротехнічними заходами та фітосанітарними заходами є чинником, що сприяє зросту крони до відповідного розміру, а також ранні та високі врожаї горіхів. Воно є продовженням удобрення, застосованого перед закладенням плантації. Вносячи добрива, ми покращуємо родючість і структуру ґрунту, збагачуємо її гумусом, який поступово мінералізується.

Гумус містить значну кількість поживних речовин, крім того він, разом з мінеральними колоїдами, утворює особливу систему, що регулює кислотність ґрунту. На старших плантаціях, де застосовується задерніння міжрядь, грунт збагачує гумусом скошена трава.

Удобрення плодоносної плантації

Встановлюючи дозування мінеральних добрив для плодоносних плантацій слід приймати до уваги:

• кількість мінеральних складників в ґрунті та листі;
• вік і інтенсивність росту кущів;
• врожайність.

Як правило, на бідних ґрунтах застосовуємо дещо більші дози мінеральних добрив, ніж на родючих.

Рекомендовані дози добрив стосуються плантацій, в яких застосовується задерніння міжрядь та знищення бур'янів гербіцидами в рядах дерев або лише під кронами.

На занедбаних плантаціях, де трава доходить аж до стовбурів дерев і рідко викошується, чи на плантаціях, на яких рослини вирощуються в загущених рядах, необхідно застосовувати значно більші дози добрив, особливо азотних. В такому разі дозу добрив слід встановлювати на підставі результатів аналізу ґрунту і листя, а також ретельного огляду кущів.

Орієнтовані дози добрив на повністю плодоносній плантації на середньо родючих ґрунтах.

Калійні, фосфорні і кальцієво – магнієві добрива найкраще вносити від пізньої осені до весни. Вільно діючі азотні добрива, такі як мочевина і сульфат амонію, вносимо ранньою весною чи двократно: восени і навесні. Азотні швидкодіючі добрива, такі як селітри, вносимо також двократно: перша – перед цвітінням чи під час цвітіння, друга – в кінці травня. Добрива розсіваємо по цілій поверхні плантації, сівалкою для добрив чи для вапна.