Розмноження звичайними відводками (вертикальне)

Розмноження ліщини вертикальними відводками є досить легким і найчастіше застосовуваним як на молодих, так і на дорослих плантаціях, без великої шкоди для дерева. Цьому прияє здатність ліщини утворювати пагони біля основи головних стовбурів. Це є дуже цінною властивістю в маточнику.

Саджанці, продуковані цим способом, мають дуже хорошу якість. Недоліком є відносно мала кількість можливих саджанців і велика трудомісткість.

До створення відводків приступаємо восени чи ранньою весною. Навколо дерева викопуємо рівчаки глибиною 15-20 см. Земля в рівчаках повинна бути удобрена і спушена. Заправка рівчаків компостом, торфом чи подрібненою корою є дуже корисним для хорошого укорінення відростків. Рівчаки мають так бути викопані відносно дерева, щоб верхівка покладеного пагорбу могла знаходитися над поверхнею землі родючої, багатої, принаймні на рівень 3 бруньок.

Для відводків вибираємо рівні, довгі (більше, ніж 30 см), найкраще однорічні, оскільки старші гірше укорінюються, пагони. Пагони обережно пригинаються до викопаного рівчака, в формі літери U і прикріпляються до дна дерев’яним гачком.

На вигнутій частині пагона, в місці, найбільш заглибленому в рівчаку, робимо зверху гострим ножем вертикальний надріз до глибини ¼ діаметру пагону. Це полегшує вигинання пагону, а з часом призводить до появи в місці надрізів мозолі.

Можна також сильно скрутити пагін чи в найнижче розташованому місці обгорнути (перетягнути) пагін дротом, найкраще мідним. Це затруднить контакт пагона з материнським деревом і прискорить утворення пагонів в тому місці.

Кінці пагонів, що виступають над землею, обрізаємо на 5-6 бруньок. Для засипання рівчаків слід використовувати спушену, багату на гумус землю чи компост.

Засипаний рівчак притоптуємо, аби пагони, що виступають над землею тривалий час утримувати в вертикальній позиції, прив’язуємо їх до невеликих кілків.

Подальший догляд саджанців полягає у спушені землі, підсипанню горбиків і поливу у випадку посухи.

Підсихання ґрунту і забур’янення ліквідується шляхом мульчування ґрунту довкола відводків короткою соломою, опалим листям, тирсою чи лісовою мульчею.

Відводки на тих самих кущах можна робити щорічно. З одного дерева (куща) щороку отримується від кількох до дванадцяти молодих, добре укорінених рослин.

Восени укорінені відводки обережно відкопуються і відрізаються від материнського куща та сортуються. Добре вкорінені та підрощені саджанці висаджуємо на постійне місце, а слабші висаджуємо на дорощування. Чим кращі ґрунтові умови в маточнику, тим міцнішою розвивається коренева система і тим сильніший розвиток самої рослини.

Відводки можна робити не тільки восени чи ранньою весною, але й зимою, в неморозні дні, коли земля ще не замерзла і маємо більше часу, як і під кінець літа – в серпні, вересні, чи навіть в жовтні, хоча на пагонах ще є листя і його треба видаляти. Деякі спеціалісти вважають, що найкращим часом для продукування відводків є пізня весна після початку вегетації. Тоді пагони легше вигинати, вони не ламаються, крім того значно швидше утворюється калюс та наступає вкорінення.